Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства
Як має «європеїзуватися» українське митне законодавство? Крок за кроком, шляхом «ямкового ремонту», чи краще одразу «перестелити дорогу», замінивши національне митне законодавство європейським? Відповідь на це запитання залежить від завдання, яке ставить перед собою Україна. Якщо ще рік тому головним орієнтиром тут була Угода про асоціацію з ЄС, то у червні 2022 року ситуація змінилася. Статус кандидатки на членство в ЄС встановив нові вимоги у галузі розвитку митного законодавства.
«Гармонізація» VS «повне узгодження»
Коли ми говоримо «Євросоюз», то пам’ятаємо, що починався він із Митного союзу https://sashawinner20220.wixsite.com/ukraineeu, який розширився до економічного союзу, потім став грошовим союзом — і, врешті, тим Євросоюзом, який ми знаємо зараз.
Шлях України до ЄС починається з Митного союзу. Тож митна складова в контексті вступу до ЄС — одна з ключових.
Активна робота з узгодження українського законодавства із європейським розпочалася 2015 року, після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ця угода передбачала «гармонізацію» законодавства. На практиці це означало запровадження у національне законодавство набору норм, які дозволяли б Україні поступово приєднуватися до ключових конвенцій, програм, систем та процедур Митного союзу. Це заклало рамку змін та стало першим етапом системного руху України до ЄС в законодавчому полі. Те, що цей «перший рівень» завдання було пройдено на відмінно, стало однією з передумов того, що Україна отримала статус кандидатки на членство в ЄС.
Після того, як 24 червня 2022 року Україна отримала цей статус, завдання у галузі митного законодавства було переведено на рівень вище: «повне узгодження». Таке формулювання фігурує, зокрема, https://careked.com/community/profile/christianelim9 у Висновках Єврокомісії від 1 лютого 2023 в контексті підготовки України до членства в ЄС. Більше того: у цьому документі законодавчий напрямок стоїть на першій позиції серед «домашніх завдань» України.
Як досягти цього «повного узгодження» законодавства, яке тепер є серед обов’язкових умов вступу до ЄС? Чи достатньо буде «ямкового ремонту» національного законодавства, чи потрібно «перестелити дорогу», збудувати її відповідно до «техвимог» Митного союзу, до якого Україна кандидує? Які головні його складові і який алгоритм дій може дати найшвидший результат?
4 головних складових «повного узгодження»
ЄС має своє митне законодавство, яке прямо і обов’язково діє в усіх країнах ЄС. А Єврокомісія наглядає за тим, аби це законодавство було однаково імплементовано та діяло на належному рівні в кожній з країн Євросоюзу. Приймаючи до своїх лав нового учасника, країни ЄС зацікавлені, щоб він був партнером, який ефективно і стабільно працює в рамках обов’язкового для всіх законодавчого поля у межах єдиного Митного союзу.
Спираючись на аналіз експертів та на власний досвід, назву такі головні складові «повного узгодження» законодавства, яке зараз є завданням для України.
1. Термінологія.
Вона має бути не просто спорідненою, а ідентичною, причому в усіх нормативно-правових актах, які мають стосунок до митної справи. Мова йде не лише про самі терміни, але й про те, що вони означають. Наприклад, зараз, один термін «внутрішній транзит» має різний зміст в європейському та українському законодавстві. А відмінне формулювання певних положень митного законодавства України ускладнює оцінку їх відповідності митному законодавству ЄС. Партнери в ЄС хочуть мати гарантії, що українські митні органи та бізнес будуть добре знайомі з положеннями митного законодавства ЄС і готові будуть їх застосовувати з дня вступу України до ЄС.
Таким чином, Україна має «прошити» все своє митне законодавство тією ж термінологією, яка є в європейському. Навіть незначні розбіжності провокують колізії, а, відтак, можуть стати на заваді для позитивного висновку щодо готовності України до вступу до ЄС.
2. Правова архітектура.
Митне законодавство ЄС має свою структуру, логіку побудови. Положення Митного кодексу України часто є набагато більш деталізованими, ніж відповідні положення МК ЄС та відповідних нормативно-правових актів, які є ширшими та гнучкішими. Натомість деталізація в європейському законодавстві зосереджена в актах нижчого рівня, що дозволяє більш оперативно вносити необхідні зміни у разі потреби. Різниця в архітектурі може стати на заваді синхронного розвитку законодавства.
Тому коли ми будемо здійснювати перенесення європейських митних норм в українське законодавство, важливо спочатку встановити правову архітектуру — тобто створити схему, яка відображає, які правові акти ЄС у які національні правові акти буде перенесено.
3. Можливість синхронного розвитку законодавства.
Як відомо, у рамках виконання Угоди про асоціацію, більшість положень українського митного законодавства було узгоджено з європейським. Однак законодавство — це не тільки набір правил, який існує «тут і зараз», а ще й «живий» організм, який постійно розвивається. Тому шлях і надалі покроково приводити окремі норми національного законодавства до європейського, реагуючи на зміни, — це постійно наздоганяти потяг, який увесь час їде. Вихід із цього зачаровано кола — в тому, щоб мати законодавство, подібне за правовою архітектурою, яке можна розвивати синхронно з європейським.
4. Синхронний розвиток ІТ-систем.
Сучасні митні процедури неможливо виконувати без відповідних ІТ-систем — вони є обов’язковими у низці митних процесів. Перелік цих систем (їх 17), їхні функції та динаміка розвитку прописані в митному законодавстві ЄС, у спеціальному документі MASP-C (Multi-Annual Strategic Plan For Electronic Customs). Щоб забезпечувати митні процеси так само, як це є в ЄС, Україна повинна мати законодавство, яке дозволятиме синхронно розвивати митні ІТ-системи — зокрема і планувати процес розвитку. Адже для того, щоб ці системи запрацювали, їх потрібно не лише легалізувати законодавчо, але також і передбачити час на створення (або адаптацію). Чим більш подібними будуть законодавчі системи країн-учасниць Митного союзу, azuldentalmexico.com тим простіше буде співпрацювати.
За яким алгоритмом це зробити найшвидше?
На думку експертів країн ЄС, у цій ситуації найбільш доцільним видається якнайшвидше розпочати розробку нового Митного кодексу України, який би максимально ґрунтувався на положеннях Митного кодексу ЄС.
У розвиток цієї ідеї, експерти запропонували цілісну Концепцію щодо запровадження законодавства ЄС в Україні, яка передбачає завдання «повного узгодження» митного законодавства. Концепція пропонує алгоритм дій, який, на нашу думку, якнайшвидше призведе до бажаного результату. Вона включає такі складові.
● Перелік з 65 нормативних актів та тієї частини з них, які рекомендується пріоритетно перекласти українською мовою. Це найважливіші законодавчі акти, що складають acquis Митного союзу. Для розробки нового Митного кодексу України найперше потрібно зробити українською мовою високоякісні фахові завірені переклади базових актів із пакету законодавчих актів, які пов’язані з імплементацією Митного кодексу ЄС. Це дозволить удосконалити українську митну термінологію, зокрема терміни, які відповідають тим, що використовуються в acquis Митного союзу. Пізніше ця термінологія може бути використана для перекладу решти та новоприйнятих правових актів, які застосовуються у сфері Митного союзу.
Коли Україна приєднається до ЄС, українська версія законодавства буде обов’язковою. Тому раціонально розпочати процес уже зараз.
● Дорожня карта. Це правові та відповідні зміни, необхідні для прийняття acquis Митного союзу в Україні.
● Схема «правової архітектури» національного митного законодавства (до і після вступу України до ЄС). На думку експертів, доцільно розпочати роботу з розробки так званої «правової архітектури» національного митного законодавства, що описує, які положення acquis Митного союзу мають бути перенесені в правові акти, прийняті парламентом, а які можуть бути частиною вторинного законодавства (наприклад, постанови Кабінету Міністрів або накази компетентних органів).
● Схема положень нового Митного кодексу та його структура.Це рекомендації, на які можна спиратися при розробці основного митного документа країни.
Концепцію було представлено Мінфіну та Держмитслужбі. Ми раді, що Мінфін запланував переклад Митного кодексу ЄС. Також затверджено Стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби України на 2023 рік; стратегічний план з ІТ на 2023−2026 роки базуватиметься на європейському документі MASP-C. Це дозволяє з оптимізмом дивитися на можливості синхронізації розвитку митних ІТ систем України та ЄС. Поки що — в перспективі, оскільки нині в Україні впроваджено лише одне із 17 ІТ-рішень, які необхідні для вступу до ЄС, — NCTS.
Підсумую сказане.
Після прийняття заявки на членство в ЄС вимоги до України у галузі митного законодавства стали жорсткішими: www.cleaningservicess.com воно має бути 1:1 із європейським.
Попередній етап «гармонізації» пройдено успішно; без цього Україна не стала б країною-кандидаткою. Прогрес неймовірний. Складно повірити, що таких результатів досягнуто в умовах війни та пандемії коронавірусу. За цим результатом стоять велетенські зусилля держслужбовців та партнерів-проектів. Часом це була робота 7/24. Тепер ви на лігу вище, перед вами — складніше завдання. Треба обрати найкращий шлях для його виконання.
Точкові зміни до законодавства — хороші новини в короткостроковій перспективі. Вони необхідні будуть ще деякий час, — але лише для того, щоб процес не зупинявся, поки буде запущено наступний етап. Якщо розглядати у довшій перспективі, вступу України до ЄС, то шлях точкових змін не є перспективним. Для «повного узгодження» потрібна ідентичність термінології та її контенту, правової архітектури, та, як наслідок, можливість синхронного розвитку законодавства та ІТ-систем у майбутньому. Шлях до цього — якісний, фаховий переклад європейського законодавства та ухвалення на його основі документів за зразком європейських.
Тому перше стратегічне завдання для України у митній сфері в контексті вступу до ЄС — це переклад і прийняття нового Митного кодексу, базованого на Митному кодексі ЄС. А друге — впровадження 17 ІТ-рішень упродовж 5-річного терміну. Європейські партнери готові допомагати Україні у цьому.
