Митниця в ЄС
Митний безвіз з ЄС що зміниться і які переваги для бізнесу
Published
1 year agoon
Митний "безвіз" з ЄС: що зміниться і які переваги для бізнесу
З 1 жовтня 2022 року Україна в рамках програми з євроінтеграції долучається до Конвенцій про спільний транзит та спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ідеться про так званий "митний безвіз" – https://sites.google.com/view/bordersukraine/1 режим спільного транзиту (NCTS). Він передбачає, що український експортно-імпортний бізнес та перевізники матимуть можливість переміщати товари по всьому європейському регіону за принципом: один транспорт – одна декларація – одна гарантія.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна приєдналась до NCTS “прискореними темпами”.
“Це дві європейські конвенції, які дозволять нам безмитно переміщувати товари через наш кордон. А надалі дозволить пришвидшити навіть самі митні процедури, які займатимуть від 5 до 15 хвилин”, – заявив Шмигаль на брифінгу.
Учасницями цієї міжнародної угоди є 27 країн ЄС, smkn2jepara.sch.id Велика Британія, http://onolearn.co.il/ Туреччина, Північна Македонія, Сербія і ще чотири країни ЄАВТ. Таким чином, Україна стала 36-ю державою-учасницею системи NCTS, яка використовується європейськими країнами для контролю за спільним транзитом.
Відтепер українські митники обмінюватимуться даними з митницями сусідніх країн в реальному часі. А український бізнес буде заповнювати єдину електронну декларацію. Досі після українського кордону підприємці мали проходити ще й митний контроль кожної з країн ЄС, територією якої вони перевозили товар, знову і знову заповнюючи транзитні декларації.
"Тепер вантажовідправник має можливість перетину по одній декларації кордону декількох країн. І не треба кожного разу гарантувати цей вантаж, оформлювати цей товар і кожного разу його доглядати, тому що це єдина система, і всі митні органи беруть інформацію про той вантаж, який пересувається з неї", — розповів Суспільному Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Іноземні компанії, що ввозять до України товари, також виграють від "митного безвізу". Якщо раніше імпортерам потрібно було оформлювати дві декларації: першу — для транзиту по Євросоюзу, та ще одну — для перевезення товару по території України, то тепер достатньо однієї.
"Товар буде переміщуватися від кордону до місця призначення за тією ж єдиною транзитною декларацією типу Т1. Це скорочує час і певним чином кошти, необхідні для гарантування товарів з кордону до митниці призначення", – каже керівник митного департаменту мережі магазинів Епіцентр Андрій Федькін у коментарі Суспільному.
Ще один плюс від спрощеного режиму, як пояснює Федькін, — більше не потрібно вносити кошти на рахунок української митниці, як гарантію того, що товар доставлять до митниці призначення і сплатять податки. Усі гарантійні кошти вносить один раз продавець товару, який оформив першу декларацію в країні експортері.
Окрім положень Конвенцій, також набирають чинності й спрощені митні формальності для підприємств. Нині вони доступні лише авторизованим економічним операторам. З "митним безвізом" ця функція стає доступною і широким колам українського бізнесу.
"Це дозволить експортерам, імпортерам, митним брокерам чи перевізникам підібрати власний оптимальний набір спрощених митних формальностей, аналогічних тим, якими користуються підприємства в Європейському Союзі", — заявив Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Мінфіну.
Для цього українському бізнесу потрібно буде перейти на європейські стандарти розкриття інформації про товар, що транспортується.
"Тобто, довівши, що бізнес відповідає певним критеріям, компанії зможуть отримати додаткові спрощення. Це теж логістично і транспортно спрощує імпорт-експорт товарів", – зазначив в інтерв'ю Суспільному Олег Кириєвський, співголова митного комітету Європейської бізнес асоціації (EBA). Наприклад, користуючись системою NCTS, підприємство може розпочинати чи завершувати транзит товару у себе на складі, і не пред'являти товари митним органам на митному пункті.
"Це дуже актуально, зважаючи на те, що на західних кордонах України нині утворилися великі черги на митних постах", – каже Кириєвський. Черги на кордоні з Польщею, Словаччиною, Румунією утворилися через те, що 70% товарів, які раніше відправлялися із чорноморських портів, тепер транспортують автодорогами. Такі дані наводить уряд. Щоб пройти митний та прикордонний контроль, вантажі можуть по кілька діб простоювати у чергах на митниці.
До лютого 2023 року участь системи NCTS є добровільною. Тож користуватися нею буде переважно легальний бізнес, переконаний Бутін. Але, з рештою, за його словами, "митний безвіз" витіснить стару систему декларування транзиту товарів. Що має потягнути за собою як зменшення корупційних проявів на самій митниці, так і скорочення "тіньового" бізнесу.
Підтверджують це і дані Мінфіну. Тестувати NCTS у пілотному режимі митні органи України почали ще у листопаді 2020 року. До впровадження "безвізу" режимом спільного транзиту скористалися до 1,5 тисячі трейдерів і подано близько 6 тисяч декларацій. У країнах ЄС на добу реєструється понад 50 тисяч транзитних декларацій в рамках системи NCTS, зазначає Кириєвський. Вона майже повністю витіснила альтернативні способи митного декларування транзиту товарів.
You may like
-
Митний безвіз з ЄС що зміниться і які переваги для бізнесу
-
Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства
-
ВАРТОВІ ЄВРОПИ ГОТУЄМО УКРАЇНСЬКУ МИТНИЦЮ ДО ЄС УЖЕ СЬОГОДНІ, БО ЗАВТРА БУДЕ ПІЗНО
-
Концепція щодо запровадження митного законодавства ЄС в Україні
-
Як ЄС впроваджує «е-митницю» і що тут треба врахувати Україні
-
Концепція щодо запровадження митного законодавства ЄС в Україні
Митниця в ЄС
Митний безвіз з ЄС що зміниться і які переваги для бізнесу
Published
1 year agoon
November 21, 2023Митний "безвіз" з ЄС: що зміниться і які переваги для бізнесу
З 1 жовтня 2022 року Україна в рамках програми з євроінтеграції долучається до Конвенцій про спільний транзит та спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ідеться про так званий "митний безвіз" – https://ukrainetoeu.wordpress.com/ режим спільного транзиту (NCTS). Він передбачає, що український експортно-імпортний бізнес та перевізники матимуть можливість переміщати товари по всьому європейському регіону за принципом: один транспорт – одна декларація – одна гарантія.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна приєдналась до NCTS “прискореними темпами”.
“Це дві європейські конвенції, які дозволять нам безмитно переміщувати товари через наш кордон. А надалі дозволить пришвидшити навіть самі митні процедури, які займатимуть від 5 до 15 хвилин”, – заявив Шмигаль на брифінгу.
Учасницями цієї міжнародної угоди є 27 країн ЄС, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія, Сербія і ще чотири країни ЄАВТ. Таким чином, Україна стала 36-ю державою-учасницею системи NCTS, яка використовується європейськими країнами для контролю за спільним транзитом.
Відтепер українські митники обмінюватимуться даними з митницями сусідніх країн в реальному часі. А український бізнес буде заповнювати єдину електронну декларацію. Досі після українського кордону підприємці мали проходити ще й митний контроль кожної з країн ЄС, територією якої вони перевозили товар, знову і знову заповнюючи транзитні декларації.
"Тепер вантажовідправник має можливість перетину по одній декларації кордону декількох країн. І не треба кожного разу гарантувати цей вантаж, оформлювати цей товар і кожного разу його доглядати, тому що це єдина система, і всі митні органи беруть інформацію про той вантаж, який пересувається з неї", — розповів Суспільному Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Іноземні компанії, що ввозять до України товари, також виграють від "митного безвізу". Якщо раніше імпортерам потрібно було оформлювати дві декларації: першу — для транзиту по Євросоюзу, та ще одну — для перевезення товару по території України, то тепер достатньо однієї.
"Товар буде переміщуватися від кордону до місця призначення за тією ж єдиною транзитною декларацією типу Т1. Це скорочує час і певним чином кошти, необхідні для гарантування товарів з кордону до митниці призначення", https://bikefixstore.com/%d1%87%d0%be%d0%bc%d1%83-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%89%d0%b5-%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%b9%d0%bd%d1%8f%d1%82%d0%b8-%d0%bc%d0%b8%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%ba%d0%be-3/ – каже керівник митного департаменту мережі магазинів Епіцентр Андрій Федькін у коментарі Суспільному.
Ще один плюс від спрощеного режиму, як пояснює Федькін, — більше не потрібно вносити кошти на рахунок української митниці, як гарантію того, що товар доставлять до митниці призначення і сплатять податки. Усі гарантійні кошти вносить один раз продавець товару, який оформив першу декларацію в країні експортері.
Окрім положень Конвенцій, також набирають чинності й спрощені митні формальності для підприємств. Нині вони доступні лише авторизованим економічним операторам. З "митним безвізом" ця функція стає доступною і широким колам українського бізнесу.
"Це дозволить експортерам, імпортерам, митним брокерам чи перевізникам підібрати власний оптимальний набір спрощених митних формальностей, аналогічних тим, якими користуються підприємства в Європейському Союзі", — заявив Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Мінфіну.
Для цього українському бізнесу потрібно буде перейти на європейські стандарти розкриття інформації про товар, що транспортується.
"Тобто, довівши, що бізнес відповідає певним критеріям, компанії зможуть отримати додаткові спрощення. Це теж логістично і транспортно спрощує імпорт-експорт товарів", – зазначив в інтерв'ю Суспільному Олег Кириєвський, співголова митного комітету Європейської бізнес асоціації (EBA). Наприклад, користуючись системою NCTS, підприємство може розпочинати чи завершувати транзит товару у себе на складі, і не пред'являти товари митним органам на митному пункті.
"Це дуже актуально, зважаючи на те, що на західних кордонах України нині утворилися великі черги на митних постах", – каже Кириєвський. Черги на кордоні з Польщею, Словаччиною, Румунією утворилися через те, feellavish.com що 70% товарів, які раніше відправлялися із чорноморських портів, тепер транспортують автодорогами. Такі дані наводить уряд. Щоб пройти митний та прикордонний контроль, вантажі можуть по кілька діб простоювати у чергах на митниці.
До лютого 2023 року участь системи NCTS є добровільною. Тож користуватися нею буде переважно легальний бізнес, переконаний Бутін. Але, з рештою, за його словами, "митний безвіз" витіснить стару систему декларування транзиту товарів. Що має потягнути за собою як зменшення корупційних проявів на самій митниці, так і скорочення "тіньового" бізнесу.
Підтверджують це і дані Мінфіну. Тестувати NCTS у пілотному режимі митні органи України почали ще у листопаді 2020 року. До впровадження "безвізу" режимом спільного транзиту скористалися до 1,5 тисячі трейдерів і подано близько 6 тисяч декларацій. У країнах ЄС на добу реєструється понад 50 тисяч транзитних декларацій в рамках системи NCTS, зазначає Кириєвський. Вона майже повністю витіснила альтернативні способи митного декларування транзиту товарів.
Митниця в ЄС
Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства
Published
1 year agoon
November 21, 2023Чому Україні краще прийняти Митний кодекс ЄС, аніж «європеїзувати» окремі статті свого митного законодавства
Як має «європеїзуватися» українське митне законодавство? Крок за кроком, шляхом «ямкового ремонту», чи краще одразу «перестелити дорогу», замінивши національне митне законодавство європейським? Відповідь на це запитання залежить від завдання, яке ставить перед собою Україна. Якщо ще рік тому головним орієнтиром тут була Угода про асоціацію з ЄС, то у червні 2022 року ситуація змінилася. Статус кандидатки на членство в ЄС встановив нові вимоги у галузі розвитку митного законодавства.
«Гармонізація» VS «повне узгодження»
Коли ми говоримо «Євросоюз», то пам’ятаємо, що починався він із Митного союзу https://sashawinner20220.wixsite.com/ukraineeu, який розширився до економічного союзу, потім став грошовим союзом — і, врешті, тим Євросоюзом, який ми знаємо зараз.
Шлях України до ЄС починається з Митного союзу. Тож митна складова в контексті вступу до ЄС — одна з ключових.
Активна робота з узгодження українського законодавства із європейським розпочалася 2015 року, після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ця угода передбачала «гармонізацію» законодавства. На практиці це означало запровадження у національне законодавство набору норм, які дозволяли б Україні поступово приєднуватися до ключових конвенцій, програм, систем та процедур Митного союзу. Це заклало рамку змін та стало першим етапом системного руху України до ЄС в законодавчому полі. Те, що цей «перший рівень» завдання було пройдено на відмінно, стало однією з передумов того, що Україна отримала статус кандидатки на членство в ЄС.
Після того, як 24 червня 2022 року Україна отримала цей статус, завдання у галузі митного законодавства було переведено на рівень вище: «повне узгодження». Таке формулювання фігурує, зокрема, https://careked.com/community/profile/christianelim9 у Висновках Єврокомісії від 1 лютого 2023 в контексті підготовки України до членства в ЄС. Більше того: у цьому документі законодавчий напрямок стоїть на першій позиції серед «домашніх завдань» України.
Як досягти цього «повного узгодження» законодавства, яке тепер є серед обов’язкових умов вступу до ЄС? Чи достатньо буде «ямкового ремонту» національного законодавства, чи потрібно «перестелити дорогу», збудувати її відповідно до «техвимог» Митного союзу, до якого Україна кандидує? Які головні його складові і який алгоритм дій може дати найшвидший результат?
4 головних складових «повного узгодження»
ЄС має своє митне законодавство, яке прямо і обов’язково діє в усіх країнах ЄС. А Єврокомісія наглядає за тим, аби це законодавство було однаково імплементовано та діяло на належному рівні в кожній з країн Євросоюзу. Приймаючи до своїх лав нового учасника, країни ЄС зацікавлені, щоб він був партнером, який ефективно і стабільно працює в рамках обов’язкового для всіх законодавчого поля у межах єдиного Митного союзу.
Спираючись на аналіз експертів та на власний досвід, назву такі головні складові «повного узгодження» законодавства, яке зараз є завданням для України.
1. Термінологія.
Вона має бути не просто спорідненою, а ідентичною, причому в усіх нормативно-правових актах, які мають стосунок до митної справи. Мова йде не лише про самі терміни, але й про те, що вони означають. Наприклад, зараз, один термін «внутрішній транзит» має різний зміст в європейському та українському законодавстві. А відмінне формулювання певних положень митного законодавства України ускладнює оцінку їх відповідності митному законодавству ЄС. Партнери в ЄС хочуть мати гарантії, що українські митні органи та бізнес будуть добре знайомі з положеннями митного законодавства ЄС і готові будуть їх застосовувати з дня вступу України до ЄС.
Таким чином, Україна має «прошити» все своє митне законодавство тією ж термінологією, яка є в європейському. Навіть незначні розбіжності провокують колізії, а, відтак, можуть стати на заваді для позитивного висновку щодо готовності України до вступу до ЄС.
2. Правова архітектура.
Митне законодавство ЄС має свою структуру, логіку побудови. Положення Митного кодексу України часто є набагато більш деталізованими, ніж відповідні положення МК ЄС та відповідних нормативно-правових актів, які є ширшими та гнучкішими. Натомість деталізація в європейському законодавстві зосереджена в актах нижчого рівня, що дозволяє більш оперативно вносити необхідні зміни у разі потреби. Різниця в архітектурі може стати на заваді синхронного розвитку законодавства.
Тому коли ми будемо здійснювати перенесення європейських митних норм в українське законодавство, важливо спочатку встановити правову архітектуру — тобто створити схему, яка відображає, які правові акти ЄС у які національні правові акти буде перенесено.
3. Можливість синхронного розвитку законодавства.
Як відомо, у рамках виконання Угоди про асоціацію, більшість положень українського митного законодавства було узгоджено з європейським. Однак законодавство — це не тільки набір правил, який існує «тут і зараз», а ще й «живий» організм, який постійно розвивається. Тому шлях і надалі покроково приводити окремі норми національного законодавства до європейського, реагуючи на зміни, — це постійно наздоганяти потяг, який увесь час їде. Вихід із цього зачаровано кола — в тому, щоб мати законодавство, подібне за правовою архітектурою, яке можна розвивати синхронно з європейським.
4. Синхронний розвиток ІТ-систем.
Сучасні митні процедури неможливо виконувати без відповідних ІТ-систем — вони є обов’язковими у низці митних процесів. Перелік цих систем (їх 17), їхні функції та динаміка розвитку прописані в митному законодавстві ЄС, у спеціальному документі MASP-C (Multi-Annual Strategic Plan For Electronic Customs). Щоб забезпечувати митні процеси так само, як це є в ЄС, Україна повинна мати законодавство, яке дозволятиме синхронно розвивати митні ІТ-системи — зокрема і планувати процес розвитку. Адже для того, щоб ці системи запрацювали, їх потрібно не лише легалізувати законодавчо, але також і передбачити час на створення (або адаптацію). Чим більш подібними будуть законодавчі системи країн-учасниць Митного союзу, azuldentalmexico.com тим простіше буде співпрацювати.
За яким алгоритмом це зробити найшвидше?
На думку експертів країн ЄС, у цій ситуації найбільш доцільним видається якнайшвидше розпочати розробку нового Митного кодексу України, який би максимально ґрунтувався на положеннях Митного кодексу ЄС.
У розвиток цієї ідеї, експерти запропонували цілісну Концепцію щодо запровадження законодавства ЄС в Україні, яка передбачає завдання «повного узгодження» митного законодавства. Концепція пропонує алгоритм дій, який, на нашу думку, якнайшвидше призведе до бажаного результату. Вона включає такі складові.
● Перелік з 65 нормативних актів та тієї частини з них, які рекомендується пріоритетно перекласти українською мовою. Це найважливіші законодавчі акти, що складають acquis Митного союзу. Для розробки нового Митного кодексу України найперше потрібно зробити українською мовою високоякісні фахові завірені переклади базових актів із пакету законодавчих актів, які пов’язані з імплементацією Митного кодексу ЄС. Це дозволить удосконалити українську митну термінологію, зокрема терміни, які відповідають тим, що використовуються в acquis Митного союзу. Пізніше ця термінологія може бути використана для перекладу решти та новоприйнятих правових актів, які застосовуються у сфері Митного союзу.
Коли Україна приєднається до ЄС, українська версія законодавства буде обов’язковою. Тому раціонально розпочати процес уже зараз.
● Дорожня карта. Це правові та відповідні зміни, необхідні для прийняття acquis Митного союзу в Україні.
● Схема «правової архітектури» національного митного законодавства (до і після вступу України до ЄС). На думку експертів, доцільно розпочати роботу з розробки так званої «правової архітектури» національного митного законодавства, що описує, які положення acquis Митного союзу мають бути перенесені в правові акти, прийняті парламентом, а які можуть бути частиною вторинного законодавства (наприклад, постанови Кабінету Міністрів або накази компетентних органів).
● Схема положень нового Митного кодексу та його структура.Це рекомендації, на які можна спиратися при розробці основного митного документа країни.
Концепцію було представлено Мінфіну та Держмитслужбі. Ми раді, що Мінфін запланував переклад Митного кодексу ЄС. Також затверджено Стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби України на 2023 рік; стратегічний план з ІТ на 2023−2026 роки базуватиметься на європейському документі MASP-C. Це дозволяє з оптимізмом дивитися на можливості синхронізації розвитку митних ІТ систем України та ЄС. Поки що — в перспективі, оскільки нині в Україні впроваджено лише одне із 17 ІТ-рішень, які необхідні для вступу до ЄС, — NCTS.
Підсумую сказане.
Після прийняття заявки на членство в ЄС вимоги до України у галузі митного законодавства стали жорсткішими: www.cleaningservicess.com воно має бути 1:1 із європейським.
Попередній етап «гармонізації» пройдено успішно; без цього Україна не стала б країною-кандидаткою. Прогрес неймовірний. Складно повірити, що таких результатів досягнуто в умовах війни та пандемії коронавірусу. За цим результатом стоять велетенські зусилля держслужбовців та партнерів-проектів. Часом це була робота 7/24. Тепер ви на лігу вище, перед вами — складніше завдання. Треба обрати найкращий шлях для його виконання.
Точкові зміни до законодавства — хороші новини в короткостроковій перспективі. Вони необхідні будуть ще деякий час, — але лише для того, щоб процес не зупинявся, поки буде запущено наступний етап. Якщо розглядати у довшій перспективі, вступу України до ЄС, то шлях точкових змін не є перспективним. Для «повного узгодження» потрібна ідентичність термінології та її контенту, правової архітектури, та, як наслідок, можливість синхронного розвитку законодавства та ІТ-систем у майбутньому. Шлях до цього — якісний, фаховий переклад європейського законодавства та ухвалення на його основі документів за зразком європейських.
Тому перше стратегічне завдання для України у митній сфері в контексті вступу до ЄС — це переклад і прийняття нового Митного кодексу, базованого на Митному кодексі ЄС. А друге — впровадження 17 ІТ-рішень упродовж 5-річного терміну. Європейські партнери готові допомагати Україні у цьому.
Митниця в ЄС
ВАРТОВІ ЄВРОПИ ГОТУЄМО УКРАЇНСЬКУ МИТНИЦЮ ДО ЄС УЖЕ СЬОГОДНІ, БО ЗАВТРА БУДЕ ПІЗНО
Published
1 year agoon
November 21, 2023ВАРТОВІ ЄВРОПИ: ГОТУЄМО УКРАЇНСЬКУ МИТНИЦЮ ДО ЄС УЖЕ СЬОГОДНІ, БО ЗАВТРА БУДЕ ПІЗНО
Із наближенням України до членства в ЄС на нас чекає багатообіцяльне майбутнє. Однак очікуваний вступ до ЄС несе країні не лише можливості, а й підвищену відповідальність. Однією з ключових сфер такої відповідальності є управління північними та східними кордонами України, які незабаром стануть ключовими зовнішніми кордонами ЄС. Нагадаю, що всередині ЄС митних кордонів немає, як і митного контролю за переміщенням товарів.
Обов'язок щодо захисту цих воріт ЄС до спільної митної території https://655badc07322e.site123.me/, контролю за переміщенням товарів між країнами ляже в майбутньому на українську митницю. Але роки нехтування, корупції, неефективності та застарілих правил зробили українську митну систему погано підготовленою до такого завдання. Якщо українська митниця сьогодні нездатна захистити український ринок від «сірого імпорту», підміни інвойсів на кордоні, брутальної контрабанди цигарок тощо, то чи зможе вона захистити такий привабливий в очах контрабандистів 500-мільйонний ринок ЄС? Дефіцит ресурсів, зокрема фінансування, обладнання, технічної експертизи чи персоналу, лише загострює проблему.
Готуючись до приєднання до єдиного митного простору ЄС — величезного регіону, що дає змогу безперешкодно переміщувати товари без митних обмежень чи контролю між країнами, — ми маємо звернути увагу на цю реальність. Ми не просто охороняємо кордони України; ми охороняємо самі пороги Європейського Союзу.
Безпека передусім
Історично українська митна служба була наріжним каменем державних фінансів, здебільшого зосередженим на фіскальній функції. Проте якщо розглядати наше майбутнє в ЄС, ця роль зазнає кардинальних змін. Із фіскального погляду, приєднання до спільного ринку має значною мірою нівелювати фіскальну функцію митниці, адже товари з ЄС (а це понад 40% у загальному імпорті товарів до України в 2019–2021 роках) почнуть надходити в Україну без імпортного мита та ПДВ.
З огляду на те, що впродовж 2014–2021 років українська митниця давала близько 37–39% від загальної суми доходів держбюджету, з яких тільки ПДВ стабільно становив близько 75%, шляхом нескладних математичних обчислень можна вирахувати, що після зникнення митних кордонів між Україною та ЄС частка митниці в доходах держбюджету зменшиться приблизно наполовину, https://nsbli2022.periodismouft.com/ тобто становитиме вже не 37–39%, а лише близько 20%.
Здавалося б, це має допомогти зосередити увагу митної служби на безпеці кордону, однак тут ситуація є невтішною. Основною проблемою є тривале нехтування функцією безпеки митної служби, що також ускладнюється відсутністю власних правоохоронних можливостей. З огляду на нашу неминучу інтеграцію до ЄС усунення цього недоліку стає критичним.
Жорсткий прикордонний контроль
Уявлення про історичну еволюцію ролі митниці може дати цінну інформацію для розуміння викликів, з якими стикнеться українська митна служба в охороні зовнішніх кордонів ЄС, причому не просто зовнішніх із добре знайомими нейтральними сусідами, такими як Ісландія чи Туреччина, а з Росією та Білоруссю, які ще довго залишатимуться загрозою не тільки для нашої країни.
Так, наприклад, в епоху холодної війни митниця здебільшого відігравала роль агента безпеки — забезпечувала дотримання торгових ембарго та санкцій, запобігала контрабанді зброї та чутливих матеріалів і технологій. Тільки після закінчення холодної війни й падіння Берлінської стіни митниця почала зосереджуватися на сприянні вільній торгівлі та економічній інтеграції. Однак залишається під великим питанням, чи збираємося ми (та й сам ЄС) розвивати «вільну торгівлю» та «економічну інтеграцію» з північно-східними сусідами у стратегічній перспективі. Нагадаю, що Росія станом на сьогодні є для ЄС країною-рекордсменом за кількістю санкцій і заборон у зовнішній торгівлі, й не виключено, що ситуація лише погіршуватиметься, якщо путінський режим залишатиметься при владі.
Тому Україна перебуває в унікальному становищі, коли доречними є елементи обох епох. Постійні загрози з боку Росії та Білорусі роблять безпековий аспект митної служби як ніколи важливим. Отже, українська митниця має збалансувати обидві ці ролі: на сході на півночі їй необхідно буде підтримувати жорсткий прикордонний контроль, що є пережитком епохи холодної війни, а іншим торговельним партнерам — надавати «сервіс» зі спрощення торгівлі та економічної інтеграції.
Безпосереднім наслідком безпекової інституційної неспроможності української митниці стане компрометація безпеки кордонів ЄС. Без ефективної та оперативної митної служби ці кордони будуть вразливими для ворожих агентів і незаконної діяльності, починаючи від контрабанди зброї й технологій і аж до торгівлі людьми. Такий сценарій вже не просто розчаровуватиме українську громадськість, а потенційно може негативно вплинути на становище України та відносини в Союзі.
Крім безпекового виклику, досвід попередніх країн-кандидатів на вступ до ЄС засвідчив, що на українську митницю чекатимуть також інші виклики. Так, східноєвропейські країни після вступу стикнулися з такими проблемами, як управління різким зростанням обсягів торгівлі й транскордонним переміщенням товарів і людей у межах єдиного ринку ЄС і з третіми країнами; необхідністю тісної співпраці з іншими державами-членами та установами ЄС для боротьби з шахрайством, контрабандою, ухилянням від сплати податків тощо; їм також довелося адаптуватися до швидкої зміни політичних і економічних відносин між ЄС і його сусідами.
Підготовка до вступу
Урядовці та парламентарі дають оптимістичні прогнози щодо дати набуття Україною членства в ЄС протягом 2–3,5 років. Проте, вочевидь, членство неможливе без того, щоб європейські партнери були впевнені в безпеці спільних кордонів. Саме тому оптимістичні прогнози мали б бути підкріплені підготовкою митниці до вступу вже сьогодні, але цього, на жаль, не спостерігається.
Так, уряд озвучив «чітке розуміння» кроків, необхідних для реформування української митниці, до яких включено обмін даними з ЄС, розбудову митної інфраструктури пунктів пропуску на західному кордоні, запровадження спільного контролю тощо. На час воєнного стану й на час повоєнного відновлення це, безперечно, гідні цілі. Але навряд чи їх можна назвати стратегічними, розуміючи, що зі вступом України до ЄС митний кордон на заході зникне, а отже, стануть непотрібні й сканери, www.technicbangnara.ac.th й 10-смугові пункти пропуску, й механізми спільного контролю з польськими чи угорськими митниками, й навіть обмін даними з ЄС.
Водночас із боку уряду немає комунікації стосовно того, якою він бачить українську митницю на східному та північному кордонах після перемоги. Чи це знову будуть три хатинки посеред поля чи лісу (залежно від кордону — чи з Росією, чи з Білоруссю) як пункт пропуску, а чи бетонна фортеця з пристроями для сканування?
Чи українська митниця й надалі збереже свій статус нелюбої дитини Мінфіну з усіма наслідками — старіючими митниками (середній вік перевищує 47 років), низькими зарплатами (на окремих митницях вони не дотягують навіть до рівня середньої по країні), нездатністю розслідувати митні шахрайства, бо ними успішно займається БЕБ, та й узагалі відсутністю будь-якої стратегії розвитку, іншої, більш обґрунтованої, ніж прес-конференція міністра чи прем’єра.
Звісно, певні позитивні зрушення є, наприклад, ініціатива парламентарів врешті-решт запровадити незалежний процес добору очільників митної служби (законопроєкт №6490-д). Однак цього замало — бо навіть у разі обрання головою митниці найкращого й найчеснішого спеціаліста останній навряд чи зможе подолати інерцію системи й створити на місці української митниці інституцію, щодо якої навіть в уряду немає візії. Тому є ризик, що про українську митницю, як завжди, https://essentialblackmedia.com забудуть, плануючи таке бажане набуття членства в ЄС. А коли згадають — може бути пізно.
HIV E Perda De Peso Causas, Tratamentos, É Sempre Seguro
Os 16 Melhores Cuidados Com A Pele
A Jornada Pessoal De Kim Com Hepatite C
Trending
-
Business1 year ago
Canine Hydrotherapy Pools: The Ultimate Guide for Canine Wellness
-
Business1 year ago
Dog Hydrotherapy Swimming pools: The Ultimate Guide for Canine Wellness
-
Uncategorized24 years ago
SLOT2D Bocoran HK – Prediksi HK – Angka Main HK – Prediksi Togel Hongkong
-
Business1 year ago
The Benefits of Dog Hydrotherapy: A Complete Guide
-
Business1 year ago
The Benefits of Dog Hydrotherapy: A Comprehensive Guide
-
Business1 year ago
The Benefits of Dog Hydrotherapy: A Complete Guide
-
Business1 year ago
Exploring Costa Brava: A Guide to Discovering the Perfect Vacation Rental
-
Business1 year ago
What to Expect When Renting a Villa in Costa Brava